- суспільність
- —————————————————————————————суспі́льністьіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
суспільність
Смотреть что такое "суспільність" в других словарях:
суспільність — [сусп’і/л н іс т ] нос т і, ор. н іс т у … Орфоепічний словник української мови
суспільність — ності, ж. 1) Те саме, що громадськість. 2) рідко. Те саме, що суспільство … Український тлумачний словник
громадськість — (передові кола суспільства), громадянство, суспільність … Словник синонімів української мови
злочинність — ності, ж. 1) Абстр. ім. до злочинний. 2) Наявність злочину (у 1 знач.). •• Білокомірце/ва злочи/нність умовна назва сукупності злочинів посадових осіб, уповноважених здійснювати державні функції (чиновників). Економі/чна злочи/нність вид… … Український тлумачний словник
громада — I 1) іст. (поземельне селянське об єднання в Україні й Білорусі; збори членів такого об єднання), община, мир; копа, купа (до XVII ст.); дворище, печище (родинне об єднання); задруга (у південних слов ян) 2) (група людей, об єднаних спільністю… … Словник синонімів української мови
сполечность — спільність, спілкування, суспільність … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
проскрипція — Проскрипція: вигнання [49] Засудження на позбавлення прав [XX] Руська суспільність поспішилась і собі кинути на нас каменем, а товариство «Просвіта» було перше, котре офіціально санкціонувало сю проскрипцію, викинувши мене і моїх товаришів: д ра… … Толковый украинский словарь
цло — Цло: митниця [мито] [XIX] Для того тепер війни рідкі, а щоб удержати такі армії, мусила перемінитися ціла суспільність, треба було знести панщину, скасувати необмежену монархію, завести конституцію, новий спосіб оподаткування, позаводити фабрики … Толковый украинский словарь
клас — у, ч. 1) Сукупність предметів, явищ, що мають спільні ознаки, однакові якості; розряд, підрозділ. || Одна з великих природних груп у систематиці рослин і тварин. || лог. Сукупність однорідних предметів чи явищ із спільними істотними ознаками. ||… … Український тлумачний словник
стан — I у, ч. 1) Тулуб, корпус людини; торс. || Те саме, що талія I. || перен. Про стовбур дерева. •• Висо/кий ста/ном високий на зріст. Рі/вний ста/ном стрункий, не сутулий. Тонки/й ста/ном не товстий, з тонкою талією. 2) заст. Те саме, що … Український тлумачний словник
